Чи варто читати Стівена Кінга?
- stepbystep2492
- 23 июл. 2018 г.
- 3 мин. чтения

Зараз мова піде про, мабуть, найбільш розпіареного письменника сучасності Стівена Кінга.
Він заробив свою славу через працелюбність, харизму та особливий стиль написання, який полягає в тому, щоб весь час тримати читача в напрузі. Також фішками його творів є багато жесті в буквальному розумінні цього слова (вбивства, кров,насильство, божевілля), максимальна деталізація (напр. яка пісня грає в героя на радіо, чи воду якого бренда він п'є), та брутальна, а нерідко і вульгарна мова, що насправді вписується в характери героїв та сюжету, які зазвичай яскраві, з власними вадами, порушеною психікою (кому, як не людині, яка пройшла реабілітацію після наркозалежності знати про порушену психіку) і внутрішньою боротьбою.
Всі книголюби діляться на 2 типи: 1) ті, хто ним захоплюється; 2) ті, хто критикує, але всерівно читає. Найчастіше натрапляю на критику, пов'язану з тим, що його твори одноманітні, без нових ідей і взагалі він себе вже вичерпав як письменник.
Я далекий від цієї думки, в силу того, що прочитав відносно небагато його книг ("Відродження", "11/22/63", "Сяйво", "Доктор сон", "Мізері", збірку оповідань "Повна темрява без зірок") і вони - різні, хоча в кожній чітко ідентифікується суто індивідуальний стиль написання Стівена Кінга.
Кінг вже видав безліч творів і його доробок розширюється досі, тому цілком припускаю, що є місце подібним між собою книгам, так само як і є місце посереднім та відверто поганим книгам. Він як музикант, який постійно видає нові альбоми, але хітами само собою стають всього кілька пісень, інші ж тільки для персональних фанатів.
Моє знайомство з його творчістю також важко назвати яскравим. А почалося все з "Відродження", після прочитання якого я довго не міг зрозуміти, через що цей Кінг такий популярний? -В книзі ж нічого такого нема, прохідний сюжет і тупа кінцівка, псевдофантастика, псевдожах, псевдотриллер, псевдокнига, читання без змісту і розчарування, бо її анотація віщувала якусь бомбу!
Далі був фільм "Зелена миля", який гуляє по всеможливих ТОПах і має шалені рейтинги, з якими повністю погоджуюсь. Я дізнався на основі чийого роману він знятий, а також мені сказали, що цей самий автор свого часу написав "Втечу з Шоушенка". Ці екранізації сильно вразили і переконали не робити поспішних висновків. Надалі, кожна наступна книга ставала цікавішою і шальки терезів остаточно перевалились в бік прихильності до його творчості.
В книгах немає глибокої філософії і звідти важко щось для себе почерпнути. В більшості там фігурують соціально-побутові проблеми, які переростають в містику і фантастику. Це в більшій мірі розвага і гра з власними нервами, бо вони орієнтовані на психіку людини і її грані, які лякають. Недарма ж в народі Стівена прозвали королем жахів.
Тепер я розумію, що для такої розкрученості, однієї кількості недостатньо, перш за все там є і якісні творіння, які хоч і не несуть за собою літературної цінності, але змушують вболівати за головних героїв, тримають в моторошному стані і викликають бурю емоцій, тому я вважаю що цей піар і цілі етажерки книгарень, присвячені його творчості - заслужені. Шедеврів, та просто хороших книг, які єдині такі в своєму роді вистачає і вони тапер працюють на нього, подібно як заліковка студента-відмінника старших курсів, який давно всім все доказав, та змушують мільйонів фанатів чекати наступного видання, навіть не важливо наскільки воно буде якісним, головне щоб це був К-К-К-Кііінг.
Якщо ви тільки плануєте почати читати його книги, моя порада не вибирати їх рандомно, бо можна наткнутись на "Відродження" чи щось подібне і зіпсувати собі всі враження та не отримати достатньо задоволення. Я би радив в цьому випадку заглянути в інтернт-рейтинги. Зазвичай їх очолюють шедеври, такі як "Сяйво", "11/22/63", "Зелена миля"..., або взяти якусь збірку оповідань, як то "Повна темрява без зірок", "Серця в Атлантиді"..., оскільки саме вони є відображенням моторошного стилю Кінга.
Описувати кожну книжку окремо тут не буду, просто надам власний рейтинг прочитаних мною книг:
1) "11/22/63" -мандрівки в часі - тема далеко не нова в літературі, але сюжет по цікавості просто шикарний. Одна з улюблених книг загалом і найкраща з Кінга. Відмінність: не так багато "жесті". До речі, після книги, серіал по ній - дуже скучний.
2) "Сяйво" - Цікава задумка і її реалізація. Готель який не може функціонувати зимою, тому що до нього тоді неможливо дістатись через сніги. Але ж на той час потрібен наглядач! Чому б не доручити цю справу сім'ї, голова якої, бореться з алкоголізмом? Відмінність: Тема сімейного насильства. До речі, також є фільм, але старенький і зовсім не страшний на наш час.
3) "Повна темрява без зірок" - кілька відверто огидних оповідань, в які якраз і вкладена вся жесть.
4) "Мізері" - Що ти знаєш про безвихідність, біль і страждання? -Головний герой знайомий з ними особисто.
Відмінність: Тільки двоє головних героїв, всі події відбуваються в одному домі. До речі, також є фільм і він також далеко не новий.
5) "Доктор сон" - по суті продовження "Сяйва", але проглядається, що Кінг тут вже був не той.
Відмінність: Багато фантастики. До речі, сумніваюсь що по цьому творі знімуть фільм.
6) "Відродження" - Прохідняк, виключно для кінгозалежних людей.
А який ваш власний рейтинг книжок Стівена Кінга? Ділимось в коментарях!
Читала тільки 'Країна розваг' та почала '11/22/63', але через навчання не змогла дочитати. Не можу себе віднести до фанатів творчості Кінга, хоча ''Країна розваг" досить цікавий твір, і там не настільки багато ''жесті' як в інших романах автора